ПІДГІР’Я, Р’Я,

Підгір’я, р’я, с. Подгорье, мѣстность у подошвы горы. Чуб. III. 431. К. МХ. 31. На луках був сінокос аж до гори, а підгір’я орали під хліб, на горі була толока. Павлогр. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 163.